|
|
 |
| 2006-01-13 |
Чи стане туризм на Закарпатті тією куркою, що несе золоті яйця
|
|
|
 |
|
Чи стане туризм на Закарпатті тією куркою, що несе золоті яйця
Закарпаття недаремно здавна порівнюють із Швейцарією. Зручне географічне розташування, м’який цілющий клімат, живописний ландшафт з багатою та різноманітною рослинністю, наявність мінеральних вод, багатовікові традиції та самобутня культура населення краю століттями не залишають байдужими туристів зі всього світу. Синевирське озеро, Долина нарцисів, Солені озера, Карпатський біосферний заповідник, Говерла, полонини Драгобрат і Руна немов магнітом щороку притягують до себе.
Ці нерукотворні дива природи обумовлюють подальший розвиток регіону. Туристично-рекреаційна галузь поступово стає пріоритетом в економіці краю. Поява останнім часом значної кількості сучасних баз відпочинку з розвинутою супутньою інфраструктурою, гірськолижними витягами, нетрадиційних досі послуг в сфері відпочинку та розваг свідчать про незворотність економічних перетворень в країні. А нівелювання такого поняття, як осінньо-весняне міжсезоння в туризмі, – про серйозне ставлення до цієї галузі з боку влади.
Туристичний бізнес стає дедалі привабливішим
Закарпаття наразі переживає справжній туристичний бум. За інформацією управління по туризму та курортах ОДА, наш край з початку року відвідало понад 200 тисяч туристів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року потік бажаючих оздоровитися та відпочити саме в нашій області зріс на третину. Тому й не дивно, що збільшився обсяг наданих послуг, а, відповідно, більшими стали й відрахування до бюджету. Звісно, ці гроші в області не є зайвими при вирішенні багатьох соціальних питань. Значно активніше почали вкладати свої кошти в розвиток нашого туристично-рекреаційного комплексу іноземці. Зараз в краї реалізовується 10 інвестиційних проектів на загальну суму майже 12 мільйонів американських доларів. Серед найбільш відомих проектів – будівництво санаторно-лікувального корпусу в селі Солочин (Свалявський район), комплексу „Термал-Стар” (Ужгородський р-н) та „Солені млаки” (Мукачівський р-н). Присутність іноземного капіталу у курортно-рекреаційному бізнесі Закарпаття свідчить про зміцнення довіри до регіональної економіки та зростання інтересу до неї.
За словами начальника управління по туризму і курортах ОДА Сергія Слободянюка, вкладати кошти в туристичні об’єкти останнім часом стало надзвичайно вигідно. Все частіше інвестують гроші в цю галузь і наші співвітчизники. За відносно короткий період в області з’явилися сучасні, європейського типу готельно-ресторанні комплекси „Камелот” та „Круїз”, база відпочинку „Карпатія”, 4 міні-готелі на полонині Драгобрат тощо. Загалом з 2001 року в краї запрацювало 57 нових об’єктів туристично-рекреаційного призначення. Про інтенсивність розвитку туризму в Закарпатті свідчить і той факт, що 28 закладів відчинили свої двері вже цього року, а ще стільки ж – будуються. Удвічі більше, ніж минулого року направляється коштів на модернізацію матеріально-технічної бази галузі. Найбільш динамічно розбудовуються курортні території Свалявщини, смт. Солотвино Тячівського району, а також полонина Драгобрат Рахівського та Боржавські полонини Міжгірського районів. До прикладу, влітку нинішнього року поблизу Солених озер у Тячівському районі здано в експлуатацію 12 баз відпочинку, в смт. Поляна Свалявського району будується 6 нових об’єктів. Відрадно й те, що поряд із новими закладами оживають і “довгобуди”. Так, завдяки вітчизняному інвестору завершуються роботи по запуску в дію санаторного комплексу “Сойми”. Все більше керівників туристичних об’єктів краю задумовується про будівництво на прилеглих територіях гірськолижних підйомників. Наразі в області таких налічується 46. Примітно, що поява кожного нового бугельного витягу в гірській місцевості супроводжується спалахом розвитку супутніх туризмові видів діяльності – торгівлі, сфери послуг і т. ін. Важливим чинником є й те, що поступово туристичні заклади краю починають боротися за свою клієнтуру. Розуміючи, що саме від поліпшення умов проживання, харчування, обслуговування та зростання кількості та якості запропонованих послуг, пропорційно залежатиме отриманий прибуток, підприємці закуповують витяги найсучасніших європейських взірців. Так, минулого року на Боржавських полонинах встановлено найдовший в Карпатах швидкісний бугельний підйомник. Його довжина сягає 1500 метрів, перепад висот – 402 метри, а загальна довжина трас спуску – понад 4 кілометри. Подібні крісельні дороги споруджуються в Міжгір’ї, селах Річка та Росішка.
Переворот туристичного світогляду
Та справжній переворот в розвиткові туризму на Закарпатті обіцяє зробити фірма “Скорзонера”. Іванофранківські бізнесмени розробили 2 проекти забудови на території області курортів. Загальна сума інвестицій – майже 340 мільйонів євро. За ці фантастичні за нашими міркам гроші підприємці готові перевернути стале уявлення про туризм з ніг на голову. Адже розвиток туристично-рекреаційних комплексів “Свидовець” та “Полонина Руна” вони прагнуть здійснити у комплексі з розбудовою господарських об’єктів краю – прокатних пунктів спорядження для зимових та літніх видів відпочинку, закладів харчування, магазинів, банківських відділень, фітнес-центрів, паркінгів, під’їзних автодоріг, водовідведення, системи очистки стічних вод та безперебійного електропостачання тощо. Зокрема, на Рахівщині концепцією проекту передбачається створення на площі майже півтори тисячі гектарів житлової інфраструктури на 50 тисяч осіб. Також у планах – спорудження на гірських схилах 50 канатних витягів з відповідним облаштуванням систем гірськолижних трас різної категорії складності загальною протяжністю майже 150 кілометрів.
За словами заступника директора ТОВ «Скорзонера» Юрія Добровольського, будівництво компанія планує проводити декількома етапами упродовж 5-7 років. З них 40% – протягом перших двох років. Цікаво, що ці інвестиційні проекти дозволять працевлаштувати в цих гірських районах краю до 15 тисяч закарпатців. Подібний проект будівництва “Скорзонера” упродовж кількох останніх років успішно реалізовує поблизу села Буковель, що на Івано-Франківщині. Впровадження широкої програми послуг як для літнього, так і для зимового оздоровчо-спортивного відпочинку й туризму зробить можливий прийом туристів цілий рік. Зокрема на вказаних об’єктах пропонується розвивати гірськолижний та санний слалом, сноуборд, кільцеві лижні маршрути, подорожі на снігових мотоциклах, кінно-санні прогулянки, вело- та мотомаршрути, рафтинг, парапланеризм, піші та автобусні кільцеві екомаршрути визначними місцями краю та пам’тками природи.
Осінньо-весняне міжсезоння звужується до мінімуму
“Міжсезоння не існує” – саме за таким принципом починають працювати більшість туристично-рекреаційних об’єктів краю. Не секрет, що раніше негода в цю пору року відлякувала значну кількість туристів. Адже практично за повної відсутності сервісу на турбазах та санаторіях краю ще років 5 – 10 тому в дощову та морозну погоду людині не було куди приткнутися. Тепер ситуація кардинально змінюється. Все частіше туристам пропонують різноманітні термальні басейни, сауну, джакузі, більярд, настільний та великий теніс, казино, риболовство, полювання, дегустацію найбільш відомих закарпатських мінеральних вод та вин, пішохідні прогулянки в гори, збір ягід та грибів тощо. Майже 50 кілометрів туристичних шляхів вже найближчим часом буде прозаковано і промарковано в Рахівському районі.
Та окрім свіжого повітря, чистої джерельної води та чудових краєвидів, Закарпаття приваблює туристів екстремальними джип-сафарі гірськими нетрями, кінними прогулянками та сплавом по річках на рафтах і каноє. Від такого відпочинку особливо у захваті словаки з поляками. Та найчастіше на Закарпаття приїздять угорці. Керівник національного туристичного бюро Угорщини в Україні Світлана Кабиш каже, що наразі наших західних сусідів понад усе цікавлять історичні пам’ятки, що залишилися нам у спадок від Австро-Угорської імперії. Та останній рік все більше угорців залюбки приїздять до Закарпаття покататися в горах на велосипедах та лижах. Користуючись попитом, туроператори краю розробляють щораз нові схеми екскурсійних маршрутів. Тепер при бажанні автобусом можна відвідати будь-який куточок Закарпаття. Серед найбільш популярних споруд – Ужгородський та Мукачівський замки, мисливський палац австрійського графа Шенборна, руїни Невицького замку та єдиного в Європі Музею лісу та сплаву. І це при тому, що практично всі вищеперераховані об’єкти потребують значної реконструкції.
До речі, унікальну споруду Музею лісу та сплаву, зведену на початку 19 століття, два останні паводки практично знищили. А ще шість років тому тут знаходилася потужна шестиметрова гребля. Вона перегороджувала течію гірської Чорної Ріки, утворивши штучне озеро, площею майже 15 гектарів. Повідкривавши на греблі усі 10 шлюзів, бокораші півстоліття тому сплавляли по воді ліс. Скріплені дерев’яні плоти-бокори пливли вниз по Тереблі до Тисі, а потім до Дунаю. Саме під дахом греблі й розміщувався Музей лісосплаву. За словами екскурсовода музею Івана Конара, майже усі 150 музейних експонатів під час повеней уціліли. Екскурсовод запевняє, що рятувати знаряддя праці бокорашів та лісорубів, їхній одяг, взуття і речі домашнього вжитку йому допомагали туристи. Чоловіка радує, що напівзруйновану унікальну споруду продовжують відвідувати гості. З початку року тут побувало понад 30 тисяч людей. Більшість із них – туристи із Чехії.
Ще однією принадою Закарпаття є Боржавська вузькоколійка. Незважаючи на те, що залізничне полотно тут не ремонтували упродовж останніх 20 років, 80 відсотків шпал потребують негайної заміни, а два піввікові паровози з шістьма вагонами давно вже треба ремонтувати – це об’єкт неодмінно щороку притягують до себе тисячі туристів із Великобританії, Австрії та Чехії. Бо Боржавська залізниця представлена у числених туристичних каталогах. 63-річний Клаус Майгер з австрійського міста Зальцбург, подорожуючи вузкоколійкою у такий спосіб, ознайомився з етнічним та природним різнобарв’ям нашого краю.
Добрий початок – половина справи
Музей лісу і сплаву і Боржавська вузькоколійка – це лише два яскраві приклади незадіяного потенціалу закарпатського туристично-рекреаційного комп-лексу. Якщо на відновлення першого потрібно майже півтора мільйона гривень, то реконструкція залізниці обійдеться щонайменше в 7 мільйонів. Звісно, це немалі кошти, однак з приведенням їх та ще з десяток подібних їм об’єктів до належного стану область отримає додаткові козирі в боротьбі за туристів не лише з сусідніми областями, але й зі Словаччиною, Угорщиною та Польщею. Тут без допомоги уряду України не обійтися. І позитивні зрушення вже є. Перебуваючи нещодавно на Закарпатті, Прем’єр-міністр України Віктор Янукович пообіцяв допомогти рекон-струювати приміщення Закарпатського обласного художнього музею. Вже зараз зусиллями обласної влади ведеться реконструкція філармонії. Чимало інших знакових споруд краю вже готові до прийому туристичних груп.
У створенні справді сприятливого туристичного іміджу Закарпаття не обійтися без розвитку супутньої інфраструктури. Слід відзначити, що й в цьому напрямі є значні позитивні зрушення. Під особистим контролем голови ОДА Івана Різака завершується реабілітація закарпатської ділянки автомагістралі Київ – Чоп, в Ужгороді зведено найкращий серед всіх обласних центрів залізничний вокзал, тривають ремонтні роботи на автостанціях краю, приводяться до належного стану контрольно-пропускні пункти на кордоні нашої держави, поліпшується екологічна ситуація тощо. Одночасно значні зусилля зосереджено на удосконаленні якості обслуговування клієнтів. Зокрема, на базі Мукачівського технологічного інституту цьогоріч розпочато підготовку фахівців за спеціальністю “Туризм”. Тут виховуватиметься керівна ланка майбутньої туристичної галузі. Також вже другий рік поспіль агентів з організаторів туризму та екскурсоводів готує Мукачівське ПТУ №8.
Звісно, аби повноцінно цілорічно конкурувати із кримськими оздоровницями, туристично-рекреаційними закладами сусідніх Івано-Франківської та Львівської областей, рекламно-інформаційна кампанія можливостей закарпатського туризму вимагає посилення. Адже наші безпосередні конкуренти витрачають на це в кілька разів більше грошей. Однак і в цьому напрямі вже є певні напрацювання. Серед них – успішна участь в XI Міжнародному туристичному салоні “Україна’2004”, виставці-ярмарку “Турєвроцентр-Закарпаття 2004” та ще у 8-ми міжнародних спеціалізованих туристичних дійствах у Словаччині, Угорщині, Польщі та в кількох містах України. Тож поступово, але планомірно наш край перетворюється в туристично привабливий як для вітчизняних, так і для закордонних туристів регіон.
Автор:Олег Мартиненко
Источник:"Зеркало недели"
|
|
|
Туры в Литву